Порядок запровадження Статуту 1 страница

Предыдущая12345678910111213141516Следующая

64. Зміни та доповнення до Статуту вносяться відповідно до порядку, який визначений у Положенні про державний вищий заклад освіти.

65. Цей Статут запроваджується в дію з моменту його реєстрації відповідно до чинного законодавства України.

В.о. директора О.В. Куклін

1.26. Розпорядчі документи

До розпорядчих відносяться такі документи: вказівка, наказ, постанова, розпорядження.

НАКАЗ

Це розпорядчий документ, що видається керівником підприємства, організації, установи на правах єдиноначальності і в межах своєї компетенції.

Наказ видають на основі та ддля виконання законів, постанов і розпоряджень уряду, наказів та директивних вказівок вищих органів.

Текст наказу складається з констатаційної і розпорядчої частини. Констатаційна частина містить такі елементи: вступ (вказано причину видання наказу); доведення (переказано основні факти); висновок (викладено мету видання наказу). Якщо підставою для видання наказу є розпорядчий документ вищої установи, то в констатаційній частині вказують назву, номер, дату й заголовок до тексту розпорядчого документа, а також передають зміст того розділу документа вищої установи, який був підставою для видання цього наказу. Констатаційної частини може не бути, якщо дії, запропоновані до виканання, не потребують ніяких роз’яснень. У наказах із різнопланових питань констатаційної частини теж може не бути. У цьому випадку текст наказу складається з параграфів.

Розпорядчу частину позначають словом “Наказую”, вона складається із пунктів, що поділяються на такі частини: дія, термін виконання та відповідальність за виконання.

В останньому пункті розпорядчої частини зазначають осіб, яким доручено контроль за виконанням наказу.

Текст повинен мати наказову форму викладу розпорядчої частини.

Кожний пункт наказу нумерується арабськими цифрами, розпочинається назвою виконавця (у давальному відмінку), продовжується – назвою дії (в інфінитиві) та строком виконання (за десятинною системою): 1. Відділові культури та стилістики української мови провести атестацію співробітників до 17.05.02 р.

Значна за кількістю пунктів розпорядча частина може оформлятися у вигляді таблиці.

Наказ підписує лише керівник установи.

Накази, що стосуються особового складу, складають на основі доповідних записок керівників стуктурних підрозділів, заяв громадян, протоколів колегіальних органів тощо.

Рекомендується починати кожний пункт наказу словами: “Призначити”, “Перевести”, “Оголосити подяку”, “Надати відпустку”, - які позначають конкретну дію, спрямовану наказом. Далі щоразу з нового рядка великими буквами друкуються прізвища та ініціали осіб, на яких поширюється цей пункт наказу, їхня посада (вчений ступінь, звання, спеціальність, розряд і т. ін.), назва відділу чи цеху, в якому ця особа працює. У кінці кожного пункту наказу зазначається підстава для його складання (доповідна записка, заява тощо).



Якщо в одному пункті наказу перераховується кілька осіб, то їхні прізвища називаються в алфавітному порядку.

Реквізити:

- Назва організації (підприємства).

- Назва виду документа (наказ).

- Дата підписання наказу.

- Місце видання наказу.

- Номер заголовка до тексту.

- Текст.

- Підпис керівника установи, огранізації, підприємства.

- Види погодження.

Зразок:

Міністерство освіти і науки України

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ БІЗНЕС-КОЛЕДЖ

НАКАЗ № _______

01 квітня 2004 року Черкаси

Про роботу у святкові

та неробочі дні

Згідно зі ст. 73 КЗпП України “Про святкові та неробочі дні”

НАКАЗУЮ:

1. Заступити 11 квітня 2004 року згідно з графіком чергувань чергових по гуртожитку Ткаченко Л. Ф., Кущ Т. В.

2. Бухгалтерії провести оплату робочого часу згідно з чинним законодавством
(ст. 107 КЗпП України).

Директор, к. пед. н. О. В. Куклін

ПОГОДЖЕНО

Голова профкому І. П. Ситник


РОЗПОРЯДЖЕННЯ

Це правовий акт, що видається керівником або колегіальним органом з метою вирішення оперативних питань. Має обмежений термін дії і стосується вузького кола організацій, посадових осіб і громадян – виконавців розпорядження.

Р е к в і з и т и:

- Герб України.

- Назва органу управління, що видає розпорядження.

- Назва виду документа (розпорядження).

- Заголовок.

- Дата або дата й номер.

- Місце видання.

- Текст розпорядження.

- Підпис відповідальної особи.

Зразок:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ БІЗНЕС-КОЛЕДЖ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ № ________

30 січня 2002 Черкаси

Про надання знижок

по оплаті

З метою підвищення якості навчання та заохочення кращих студентів, керуючись рішенням педагогічної ради та Статутом коледжу

ЗОБОВ’ЯЗУЮ:

1. Встановити знижки по оплаті за навчання або за додаткові освітні послуги в
ІІ семестрі 2001-2002 навчального року з урахуванням підсумків попереднього навчального семестру:

1.1. Студентам комерційних групна базі повної загальної середньої освіти:

1.1.1. Знижка 100% -при умові, що студент за результатами зимової екзаменаційної сесії має середній бал успішності – 5,0;

1.1.2. Знижка 50% -при умові, що студент має середній бал успішності – 4,75;

1.1.3. Знижка 10% -при умові, що студент має середній бал успішності – 4,5.

2. При наданні знижок по оплаті враховувати своєчасність здачі заліків та екзаменів, яка відображена у відповідних заліковій та екзаменаційній відомостях (графа “Оцінка”).

3. Кураторам академічних груп довести дане розпорядження до відома студентів.

4. Списки студентів академічних груп, яким будуть надані знижки по оплаті на наступний семестр, затвердити на засіданні педагогічної ради коледжу 30 січня 2002 року.

5. Контроль за виконанням дійсного розпорядження покласти на завідуючого відділенням Коритіна І. В. та головного бухгалтера Гензерську О. О.

Директор, к.пед.н. О. В. Куклін


Розділ ІІ. Довідник з правопису та пунктуації у схемах

2.1. Правопис префіксів

Правила Приклади
В українській мові з е пишуться префікси без-, не-, пере-, перед-, серед-; з и – ви-, при-, анти-, межи-. 1. Префікс пре- вживаються для вираження найвищого ступеня ознаки. безперервний, переосмислений антидемократичний, вивірений пребагато, прекрасно, премудрий
2. Префікс при- вживається в словах, що означають: - наближення; - приєднання; - частковість дії; - результат дії. привезти причепити прикрити приборкати
3. Префікс прі- вживається в словах. прізвище, прірва, прізвисько, прірвистий
4. Префікс с- пишемо перед к, п, т, ф, х. сформувати, скинути, схибити
5. Префікс з- (із-) перед усіма іншими приголосними та голосними. зберегти, зшити, ззовні
6. У префіксах без-, роз-, воз-, через-, між-, над-, від-, під-, перед-, понад-, об- ніколи не змінюються кінцеві приголосні. безперервний, розкинути, возвеличити, обкопати

Вживання апострофа

Правила Приклад
Апостроф пишеться: 1. В українських словах: а) перед я, ю, є, ї після букв б, п, в, м, ф, що позначають губні приголосні; після б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть р або приголосний, що належить до префікса; б) після р у кінці складу; в) після к у власних назвах; г) після префіксів, що закінчуються на приголосний; д) після першої частини складних слів, що закінчуються на приголосний; 2. У словах іншомовного походження: а) перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, задньоязичних г, к, х, шиплячих ш, ч, щ в основах слів при роздільній вимові; б) після префіксів, що закінчуються на приголосний; в) після р в кінці складу; г) після часток –д, -о в прізвищах. Апостроф не пишеться: 1. В українських словах: а) якщо перед б, п, м, в, ф в коренях слів стоїть ще одна приголосна, крім р; б) після р, коли букви я, ю, є позначають м’якість р перед а, у; 2. В словах іншомовного походження: якщо букви я, ю, є позначають м’якість попередніх приголосних. м’ята, солов’ї, п’ють, б’ють черв’як, розм’якнути пір’я, бур’ян Лук’ян, Лук’янець, Лук’янівка під’їсти, без’ядерний, об’єднати двох’ядерний, пан’європейський, дит’ясла інтерв’ю, п’єдестал, комп’ютер, Руж’є суб’єкт, об’єкт, ін’єкція бар’єр, кар’єра О’Генрі, д’Артаньян свято, цвях, морквяний, мавпячий, дзвякнути борються, буря гравюра, бязь, бюро, Мюнхен

2.3. Вживання м’якого знака

Пишеться Не пишеться
1. У кінці слова або складу перед наступним приголосним для позначення м’якості приголосних на письмі: після д, т, з, с, ц, л, н, дз місяць, сіль, промінь, гедзь 2. У середині слова перед твердим приголосним (у тому числі в суфіксах –зьк-, -цьк-, -ськ-, -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, крім шиплячих: боротьба, запорізький, батьківський Винятки: баский, боязкий, в’язкий, дерзкий, ковзкий, плоский, різкий 3. Після л перед наступним приголосним: кільце, рибальство Винятки:не ставиться після л у групах –лц-, -лч-, коли вони походять із –лк- балка – балці, спілка – спілці 4. У дієслівних формах дійсного та наказового способу: будьте, киньте, станьте 5. У словах іншомовного походження: а) після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо: конферансьє, медальйон, більярд 1. Після б, п, в, м, ф: степ, кров, сім 2. Після ж, ч, ш, щ: ріжте, ніч, дощ 3. Після р у кінці слова та складу: перевірте, Харків, гіркий але Горький 4. Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами –ств(о), -ськ(ий) кінчик, менший, Уманщина, але бриньчати, доньчин, няньчити 5. Після м’яких приголосних, крім л: пізнє, вінця, гордість але різьбяр (різьбар), тьмяний 6. Між буквами, що позначають подвоєні м’які приголосні: осінній, каміння, галуззя 7. У словах іншомовного походження а) перед йо: курйоз, серйозний б) коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: рюкзак, Гюго, бюро.

2.4. Зміни приголосних при словотворенні

Правила Приклади
1. Сполучні приголосні –цьк- перед суфіксом –ин(а)- змінюється на –чч-; -ськ-, -ск-, змінюється на –щ-, -шч- при творенні іменників. 2. Приголосні к, ц перед суфіксом –н- чергуються з ч і пишеться –чн- при творені іменників та прикметників. 3. Сполучення приголосних –ськ-, -зьк-, -шк- змінюється –щч(-щ)-, -жч- при утворенні українських прізвищ на –нко, -цк: але при утворенні присвійних прикметників ці суфікси не змінюються, і слова пишуться за морфологічним принципом. 4. Перед суфіксами –ськ(ий), -ств(о) змінюється прикінцевий приголосний основи: а) Г, Ж, З + ськ(ий), -ств(о) на –зьк(ий), -зтв(о); б) К, Ц, Ч + -ськ(ий), -ств(о) на –цьк(ий), -цтв(о); в) Х, Ш, С + -ськ(ий), -ств(о) на -ськ(ий), -ств(о); г) інші приголосні перед –ськ(ий), -ств(о) – не змінюється; д) у поодиноких словах запозичених з інших мов, перед суфіксом –ськ(ий), приголосні Г, К, Х, Ш передаються і у вимові, і на письмі. 5. У вищому ступені порівняння прикметників та прислівників Г, З, Ж перед суфіксом -ш(ий), змінюється на –жч(ий), а С на –щ(ий). донецький – Донеччина, Вінниччина віск – вощина плоский – площина але: Галичина вік – вічний, молоко – молочний, серце – сердечний Винятки: рушник, рушниця, мірошник, соняшник, сердешний, (у значенні бідолашний). Та слова утворені від прислівників: завтра – завтрашній, торік – торішній Кузько – Кужченко, Кужчук Терешко – Терещенко Васька – Васьчин Параска – Парасчин Буг – бузький, боягуз – боягузький козак – козацький, козацтво, кравець – кравецький, ткач – ткацький чех – чеський, товариш – товариський, черкес – черкеський студент – студентство, люд – людський, людство казах – казахський, Іртиш – іртишський дорогий – дорожчий, низько – нижче, високо – вище, красивий – краще

2.5. Подвоєння й подовження приголосних

Правила Приклади
Подвоєння приголосних виникає внаслідок збігу однакових приголосних. Дві однакові приголосні пишуться: а) коли корінь починається на такий звук, на який закінчується префікс; б) внаслідок збігу приголосних, що належать до різних префіксів; в) коли корінь (основа) кінчається на н, а за ним іде суфікс –н(ий), -н(ій), -ни-, -нищ-; г) в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників з подвоєним н, зберігається подвоєне н. Примітка: У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів –ан-, -ян-, -ин-, -ін- н не подвоюється. д) коли у складному слові перша частина закінчується, а друга розпочинається тією ж приголосною; е) коли основа дієслова минулого часу закінчується на с, а далі йде зворотна частка –сь(-ся); є) у прикметникових суфіксах –енн(ий), -анн(ий), -янн(ий), які вживаються на означення збільшості прикмети або можливості чи неможливості дії, та утворених від них іменниках з суфіксом –ість і прислівниках. Примітка: н не подвоюється у дієприкметниках, а також іменниках та прислівниках, утворених від дієприкметників. ж) у ряді українських слів, які слід запам’ятати; з) у власних іншомовних іменниках та назвах, якщо таке подвоєння є в тій мові, звідкіля взято слово; і) не подвоюються приголосні в словах іншомовного походження, що становлять загальні назви. беззахисний, відділ, ззаду беззастережний, ввійти, возз’єднання туман – туманний, день – денний, кінь – кінний безвинний – безвинність, законний – законність глина – глиняний, вода – водяний, соловей – солов’їний юннат, військкомат розрісся, пасся, трясся нездійсненний – нездійсненність; старанний – старанність – старанно відданий – відданість згуртований – згуртованість бовваніти, овва, ссати, ссавці Руссо, Ніцца, Голландія – голландський Виняток: Валенсія, Верона, Аден, Гавана акумулятор, белетристика, грип, група, комісія, сума Виняток: бонна, аннали, білль, булла, ванна, вілла, манна, мотто, тонна, брутто, нетто, панна, мадонна, мірра, дурра

2.6. Спрощення груп приголосних

Правила Приклад
1. У групах приголосних –ждн-, -здн-, -стл-, -стн- випадають д і т. Винятки: зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять. 2. У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим –ст, літера т у групі приголосних –стн- зберігається, але не вимовляється. 3. У групах приголосних –зкн-, -скн- випадає к при творенні дієслів із суфіксом –ну- Винятки: випуск – випускний, виск – вискнути, риск – рискнути 4. У групі приголосних –слн- випадає л. тиждень – тижневий, проїзд – проїзний, користь – корисний баласт - баластний, контраст – контрастний, компост – компостний бризк – бризнути, писк – писнути, тріск – тріснути масло – масний, ремесло - ремісник

2.7. Вживання великої літери

Власні імена

З великої літери З малої літери
Пишуться: 1. Індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, прізвиська, назви дійових осіб у казках, байках, клички тварин, імена міфічних істот: Ярослав Мудрий, Леся Українка, Мавка, Дід Мороз, котик Мурчик, Аполлон. 2. Прізвища людей, вживані у загальному значенні, якщо вони не перетворилися у загальні назви, тобто не втратили свого індивідуального значення: Нові з′являються вчені з різних галузей науки й техніки - нові Мічуріни й Ціолковські (Тичина). Пишуться: 1. Імена та прізвища людей, які втратили значення власних назв і стали загальними: рентген (апарат), френч (одяг), меценат, донжуан. 2. Назви народів, племен, назви людей за національною ознакою та місцем проживання: киянин, українці, африканці. 3. Родові назви міфологічних істот: ангел, муза; назви порід тварин: бульдог, пінчер, вівчарка; назви груп тварин, хоча вони походять від індивідуальних кличок: лиски, каштанки.

Прикметники, утворені від індивідуальних назв

З великої літери З малої літери
Пишуться: 1. Присвійні прикметники, утворені від власних назв осіб, кличок тварин за допомогою суфіксів –ів /-їв, -ин /-їн: Грінченків словник, Маріїн зошит. 2. Присвійні прикметники, утворені від іменників – власних назв і входять до складу назв, що мають значення “імені когось ”, “пам′яті когось”: Шевченківська премія, Франківська кімната. Пишуться: 1. Присвійні прикметники, утворені від власних особових імен за допомогою суфіксів -івськ-/ -ївськ, -евськ-/ -євськ, -инськ- / -інськ-/ -їнськ-: франківські кларнети, тургенєвські герої. 2. Присвійні прикметники, що входять до складу складних фразеологічних сполук і наукових термінів: гордіїв вузол, прокрустове ложе, базедова хвороба, гайморова порожнина. 3. Прикметники, що означають місце знаходження об’єкта: київські парки, дніпровські кручі.

Назви держав, адміністративно-територіальні назви

Правила Приклади
1. Усі слова пишуться з великої літери у назвах держав та адміністративно-територіальних одиниць. 2. У назвах груп, об′єднань або союзів держав з великої літери пишуться усі слова, крім родових найменувань. 3. Лише перше слово пишеться з великої букви у назвах автономних областей та округів, а також країв, областей, районів. Арабська Республіка Єгипет, Республіка Болгарія, Сполучені Штати Америки Балканські країни, Європейське Економічне Співтовариство, Троїстий союз Волинська область, Краснодарський край, Ненецький автономний округ, Чернігівська область, Сквирський район

Назви установ, підприємств, організацій, партій, творчих спілок і колективів

Правила Приклади
1.У назвах найвищих державних органів кожне слово пишеться з великої літери. 2.Тільки перше слово і власні імена пишуться з великої літери у таких назвах: центральних установ та організацій, міністерств, їх головних управлінь; установ місцевого значення; академій, вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ, музеїв, театрів, кінотеатрів, парків культури і відпочинку; підприємств, установ, культурних та освітніх закладів; партій, міжнародних і закордонних центральних професійних та громадських організацій; назви пам’яток архітектури, замків, храмів. Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України Національний банк України, Міністерство освіти і науки України, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури Вінницький міськвиконком, Львівський обласний відділ охорони здоров′я, Бородянський відділ освіти Київської області Національна академія наук України, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Палац культури “Україна”, Кінотеатр імені О. Довженка, Парк культури імені М. Рильського Книжкова палата, Київський військовий округ, Київський театр оперети. (Але: планово-економічний відділ Київської міськадміністрації) Демократична партія України, Всесвітній конгрес прихильників миру, Федерація незалежних профспілок України Андріївська церква, Печерська лавра, Софіївський собор, Золоті ворота.


Назви історичних епох і подій, знаменних дат

Правила Приклади
Перше слово і всі власні імена пишуться з великої літери: у назвах історичних подій, епох, війн, повстань, знаменних дат; у назвах релігійних свят і постів. Велика Вітчизняна війна, епоха Відродження, Полтавська битва, День незалежності України Великдень, Петра і Павла, Покрова, Різдво, Великий піст

Назви посад, звань, титулів

З великої літери З малої літери
Пишуться: Назви найвищих урядових посад: Президент України, Голова Верховної Ради, Генеральний прокурор України. Пишуться: 1. Назви посад, звань, учених ступенів: декан, академік, народний артист України 2. Назви титулів, рангів, чинів: імператор, князь, король 3. Назви найвищих державних посад у закордонних країнах: президент США, прем′єр-міністр Великобританії

Назви конференцій, конгресів, найважливіших документів, пам’яток старовини, творів мистецтва

Правила Приклади
Перше слово і власні імена пишуться з великої літери: у назвах конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів; у назвах творів художніх, музичних, наукових праць, газет, журналів, історичних пам’яток. Назва береться в лапки. Конгрес захисту миру, Конституція України, Версальський мир, Акт проголошення незалежності України Поема “Енеїда”, роман “Собор”, пісня “Стоїть гора високая”

2.8. Правопис слів іншомовного походження

Правила Приклади
1. Неподвоєні та подвоєні приголосні - у загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються. Винятки: аннали, бонна, брутто, нетто, тонна, панна, манна, мадонна, ванна, мотто, вілла, пенні, білль, булла, мулла, мірра, дурра. - при збігу однакових приголосних префікса й кореня, подвоєння маємо тоді, коли в мові вживається непрефіксальне слово; - подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових власних назвах та похідних від них. Маса, каса, акумуляція, новела, комісія Імміграція (міграція), сюрреалізм (реалізм), контрреволюція (революція) Марокко – марокканець Міссурі, Ніцца, Руссо, Оттава
2. И- пишемо у загальних і власних назвах після д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним. Інститут, директор, силует, цистерна, фабрика, Сирія, Чикаго
3. І- на початку слова: - після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед буквами на позначення приголосних; - після букв на позначення приголосних перед буквами на позначення голосних та й; - у кінці слова перед я; - у кінці невідмінюваних слів після приголосних. Ієрогліф, інерція, бібліотека але відповідно до вимови: вимпел, спирт, гиря, кинджал, християнин, Єгипет, Єрусалим, Китай, Пакистан Клієнт, радіус Аудиторія, теорія Мерсі, колібрі, таксі
4. У- пишемо після ж, ш та ф у словах французького походження. Парфуми, журі, брошура, Жуль Верн
5. Є – пишеться на початку слів та після апострофа, е, і, й, ь. Європа, Єгипет п’єдестал, конвеєр, абітурієнт, Готьє

2.9. Правопис складних іменників

Правила Приклад
Разом пишуться: Складні іменники, утворені поєднанням за допомогою сполучного звука двох або кількох основ 1) іменникового та дієслівного походження; 2) прикметникової та іменникової; 3) двох іменникових основ (але людино-день); 4) іменники, першою частиною яких є незмінний іменник іншомовного походження; 5) дієслова в наказовій формі та іменника; 6) кількісного числівника у формі родового відмінка та іменника; 7) іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-; 8) іменники, утворені з трьох і більше основ; 9) складноскорочені слова та з першою частиною: авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, газо-, гідро-, мікро-, макро-, мото-, радіо- соціо-, супер-, теле-, фото-. Через дефіс: 1. Іменники, що означають протилежні за змістом поняття: - в яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, явища, названого другим словом; - означають спеціальність, державні посади, військові, наукові звання; - складні одиниці виміру. 2. Складні іменники з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, обер- та з пів- перед власною назвою. 3. Іншомовні назви проміжних сторін світу. 4. Скорочені іменники, в яких наводиться початок і кінець слова. 5. Перша частина складного слова, коли далі йде слово з такою ж другою частиною. лісосплав, тепловоз чорнозем, білоус лісостеп, трудодень радіокомітет, велотрек горицвіт, перекотиполе стоп’ятдесятиріччя, двадцятитонка півогірка, пів’яблука, напівавтомат світловодолікування, автомотогурток Промінвестбанк, міськрада, фототелеграф, радіологічний найм-здавання, купівля-продаж блок-система, дизель-мотор, крекінг-процес бухгалтер-економіст, прем’єр-міністр, генерал-лейтенант кіловат-година, тонно-кілометр, людино-день віце-президент, екс-чемпіон, міні-футбол пів-Європи, пів-Києва норд-вест б-ка (бібліотека), вид-во (видавництво), ін-т (інститут) радіо- й телеапаратура, тепло- й гідроелектростанції

2.10. Правопис закінчень іменників чоловічого роду ІІ відміни у родовому відмінку однини

-а і -я -у і -ю
1. Назви осіб, власні імена та прізвища: студента, Андрія, Франка. 2. Назви предметів: портфеля, стола, гвинта. 3. Назви населених пунктів: Воронежа, Житомира, Лондона 4. Географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності –ов, -ев(єв), -ин, -їн: Дністра, Дінця, Псла, Тетієва, Києва, Чигирина 5. Назви мір довжини, ваги, часу: грама, місяця, процента 6. Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, сегмента 7. Українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, чисельника 1. Назви речовин маси, матеріалу: льоду, кисню (але хліба) 2. Назва речовини. Збірні поняття: капіталу, кодексу, тексту 3. Назви населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має в родовому відмінку закінчення –у: Кривого Рогу, Красного Лиману 4. Назва річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей (крім зазначених на –а, -я): Амуру, Єнісею, Рейну, Кавказу 5. Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, метрополітену, поверху 6. Назви установ, закладів, організацій: інституту, комітету 7. Більшість слів із значенням місця і простору: абзацу, майдану, краю 8. Явища природи: землетрусу, вітру, туману. 9. Назви почуттів: болю, гніву, страху 10. Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ, суспільного життя, загальних та абстрактних понять: винятку, ідеалу, експорту, інтересу, принципу 11. Терміни іншомовного походження, що означають хімічні або фізичні процеси, частину площі і т. ін.: аналізу, імпульсу, синтезу 12. Більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот): водопроводу, живопису, родоводу 13. Переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот): випадку, прибутку, успіху


7968772530702623.html
7968831629056625.html
    PR.RU™