Розвиток мнемічної функції у ранньому дорослому віці

Мнемічна функція забезпечує запам'ятовування, збереження (і забування) та відтворення людиною досвіду, фіксування сигналів різної модальності.

Період ранньої дорослості є сприятливим для інтелектуальних досягнень. Особливе значення для розуміння розумової діяльності дорослих мають експериментальні дані про онтогенетичну еволюцію психофізіологічних функцій людини, які забезпечують перебіг пізнавальних психічних процесів. Найсприятливішими для впливу на психофізіологічну організацію інтелекту є періоди консолідації, під час яких встановлюються оптимальні структурні співвідношення між окремими пізнавальними функціями, що забезпечує ефективне розв'язання пізнавальних проблем. Для зміни структур і характеру їх розвитку важливі мікроперіоди життя дорослої людини, протягом яких відбуваються послаблення або розпад міжфункціональних зв'язків, створення можливості їх спрямованого перетворення,

У зв'язку з високим рівнем реалізації пізнавальних функцій у процесі розвитку дорослої людини підвищується її здатність до навчання.

Збереження рівня психофізіологічних функцій пов'язане з трудовою діяльністю, практичним досвідом і тренованістю. Наприклад, досить високим є збереження включених у професійну діяльність зорово-просторових функцій людей (поле зору, гострота зору часто є нормальними або перевищують норму у водіїв навіть пенсійного віку).

На сенсибілізацію (чутливість) функцій впливає інструментально-технічне оснащення діяльності та комунікації, що зумовлює формування апарату перцептивних дій, в системі яких реалізуються сенсорні функції. Досягнення в процесі трудової діяльності в ранньому дорослому віці нових, вищих рівнів функціонального розвитку можливе завдяки оптимальному навантаженню психічних функцій, посиленню мотивації, операційним перетворенням. За їх відсутності психофізіологічні функції поступово знижують свій рівень.

Після досягнення людиною 25-річного віку збереження і стабільність психофізіологічних функцій визначаються особливостями вищих психічних процесів. Від них залежать наявність піків, точок піднесення кожного виду чутливості, нерівномірність процесу розвитку. Один з таких піків, який супроводжується конвергенцією (наближенням) сенсорних функцій, спостерігається у 18-25 років, а інший може відбутися пізніше, в період загальної стабілізації функцій.

В розвитку психофізіологічних функцій простежується закономірність, відповідно до якої з 3 до 22 років скорочується часовий інтервал між дією сигналу і початком реакції на нього (час реакції); до 23-25 років багато психофізіологічних функцій досягають свого максимального розвитку і зберігаються на досягнутому рівні до 40 років.


7964210168423109.html
7964265753926036.html
    PR.RU™